|
|
Всеукраїнські Шевченківські читання 2020
«Світе ясний! Світе тихий!»
10 березня у Центрі культури української мови ім.Олеся Гончара НТУ «Дніпровська політехніка» відбулися Всеукраїнські Шевченківські читання з нагоди 206-річчя від дня народження Великого Кобзаря.
Традиційно відкрив читання ректор Дніпровської політехніки академік НАН України Геннадій Григорович Півняк.
Вокалістка Театру опери та балету Анна Архипова обрамила захід піснями на слова Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя» і «Реве та стогне Дніпр широкий». Присутні студенти, викладачі, творча інтелігенція міста. Всіх об’єднала любов до Тарасового Слова. Окрасою свята стала виставка рушників народного майстра Василя Кандели, присвячена Великому Поету. Слово Шевченка звучало в усіх куточках України. Приємно, що науковці та студенти з Києва, Луганська, Кривого Рогу і Черкас надіслали нам відеопривітання.
Відома письменниця Леся Степовичка підбила підсумки конкурсу на краще читання поезій Шевченка та про нього.
Право нагородити переможців надали ректору Дніпровської політехніки Геннадію Півняку та директору Центру Ірині Цюп’як. Перше місце розділили студенти нашого університету: Дергхам Бассам та Богдан Буригін. Усі учасники отримали подарунки та подяки.
Студенти-гуманітарії декламували поезії, співали пісні на слова Тараса Шевченка. Карина Усиченко подарувала усім учасникам читань народну українську пісню «Ой у вишневому саду». Влада Лобанова награвала на бандурі відомі мелодії до творів Кобзаря. Ірина Мурінець прочитала власний вірш, присвячений генію. Яскраві виступи завідувача кафедри філології та мовної комунікації Світлани Ігнатьєвої та начальника Південно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті Ігоря Кочергіна не залишили нікого байдужим.
Присутні студенти, викладачі, творча інтелігенція міста. Всіх об’єднала любов до Тарасового Слова. Окрасою свята стала виставка рушників народного майстра Василя Кандели, присвячена Великому Поету.
Слово Шевченка звучало в усіх куточках України. Приємно, що науковці та студенти з Києва, Луганська, Кривого Рогу і Черкас надіслали нам відеопривітання.Студенти-гуманітарії декламували поезії, співали пісні на слова Тараса Шевченка. Карина Усиченко подарувала усім учасникам читань народну українську пісню «Ой у вишневому саду». Влада Лобанова награвала на бандурі відомі мелодії до творів Кобзаря. Ірина Мурінець прочитала власний вірш, присвячений генію.
 Відома письменниця Леся Степовичка підбила підсумки конкурсу на краще читання поезій Шевченка та про нього. Право нагородити переможців надали ректору Дніпровської політехніки Геннадію Півняку та директору Центру Ірині Цюп’як. Перше місце розділили студенти нашого університету: Дергхам Бассам та Богдан Буригін. Усі учасники отримали подарунки та подяки. Яскраві виступи завідувача кафедри філології та мовної комунікації Світлани Ігнатьєвої та начальника Південно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті Ігоря Кочергіна не залишили нікого байдужим.
Всеукраїнські Шевченківські читання 2019
«З ВИСОКИМ ІМ’ЯМ КОБЗАРЯ»
Шевченківські читання, присвячені 205-й річниці від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка з великим натхненням провела кафедра філології та мовної комунікації (модератор професор Валентина Біляцька). Кожного року тема літературних читань по-новому розкриває багатогранність творчої майстерності Пророка, зосереджуючи увагу на самобутності осмислення митцем нашої багатостраждальної історії, глибині жіночих образів, любові до народної пісні.
«Вогонь правди» Тараса Шевченка – взірець на буттєвому й державному рівні, його ім’ям названі премії, культурно-мистецькі й адміністративно-громадські установи, навчальні заклади, згадано образ Кобзаря в топоніміці та монументальному мистецтві м. Дніпра.
Сьогоднішні читання – «З високим ім’ям Кобзаря» – присвячено пошануванню лауреатів найвищої нагороди України, яка носить ім’я Кобзаря і вручають її в день його народження – 9 березня.
За 58 років існування почесного звання ним удостоєно десятки поетів, прозаїків, художників, народних майстрів, журналістів, акторів. У цьому величезному списку достойне місце посідає творчість видатних діячів культури Січеславщини.
Студенти простежили творчий взаємозв’язок Шевченка й семи наших земляків-лауреатів – Олеся Гончара, Павла Загребельного, Григорія Гусейнова, Михайла Мельника, Любов Голоти, Юрія Буряка, Михайла Мельника.
-
Учасників читань привітав перший проректор НТУ «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський і неповторним виконанням пісні на слова Т.Г. Шевченка чоловічий вокальний ансамбль «Обертон».
Пролунали поезії Тараса Шевченка, які прочитали студенти, переможці конкурсу читців «Світе тихий, краю милий, моя Україно». Заглибив глядачів у народну стихію танцювальний етюд студентки групи 122 -2 ФІТ Діани Бондаренко.
Бібліотека НТУ, як давній партнер Центру культури української мови ім. Олеся Гончара і кафедри філології та мовної комунікації, здійснила інформаційний супровід означених заходів великою тематичною виставкою «Живий у правді віковій в піснях і слові заповіту». До речі, на її полицях був і аудиодиск «Пророк» Михайла Васильовича, випущений у 2008 році, на доріжках якого він пропонує власну інтерпретацію найвідоміших поезій генія українського народу – «Розрита могила», «Пророк», «І мертвим, і живим, і ненародженим...» тощо.
Не передати той дух захоплення, яким наповнилися серця присутніх від проникливих до болю слів про Кобзаря нашого гостя – актора Михайла Мельника. Час немов зупинився.
Спілкування з лауреатом Шевченківської премії для колективу Дніпровської політехніки, студентів та гостей – це пізнання його дороги до висот Шевченкового Слова, Шевченкової нагороди, читання найулюбленіших поезій Кобзаря. Оскільки важливою віхою творчості Михайла Мельника є моновистава «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1987). Ця зустріч – дотик до глибинних джерел батьківської мудрості, палаючого любов’ю до України серця і її великого Сина.
Всеукраїнські Шевченківські читання 2018
"ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО ЯК ЗНАК ДОБИ"
за участю Миколи Григоровича Жулинського
Центр культури української мови імені Олеся Гончара нинішньої Дніпровської політехніки щороку проводить Всеукраїнські Шевченківські читання. Але сьогоднішня подія надзвичайна. Над виданням шевченкознавці України працювали понад двадцять років. До роботи над «Шевченківською енциклопедією» було залучено широке коло авторів не тільки Інституту літератури, а й працівників Національного музею Тараса Шевченка, Інституту мистецтвознавства, українськоїмови, історії. Метою проекту став цілісний комплекс із біографічних відомостей про великого Кобзаря, а також глибоке осмислення його літературної, образотворчої, епістолярної спадщини. Енциклопедія репрезентує дослідження Тараса Шевченка в усій багатоманітності його вияву, як особистісного так і творчого.
Ця дослідницька праця демонструє рівень сучасного українського літературознавства. Шеститомник є справжнім посібником для усіх небайдужих до Шевченкового слова. Варто звернути увагу на новий підхід в упорядкуванні видання – це не монологізм, академізм. Читач має альтернативне прочитання. Особливість «Шевченківської енциклопедії у її багатоголоссі. Цікаво, що «Шевченківська енциклопедія» містить 6307 статей різного обсягу – від короткої довідки до розлогого монографічного нарису. Шеститомник охоплює 5800 ілюстрацій, з яких 453 – на кольорових вклейках. Книги, накладом 2000 примірників кожного тому, не надходять у продаж, а розподіляються серед бібліотек і окремих організацій. У роботі Шевченківських читань беруть участь наші земляки: краєзнавець, український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, дослідник-пошуковець, автор однієї із статей до Шевченківської енциклопедії – Микола Чабан, а також Володимир Луценко – голова Національної спілки письменників України в Дніпропетровській області, Світлана Мартинова – старший науковий співробітник музею «Літературне Придніпров’я», відділу Дніпровського національного музею імені Д.Яворницького, Анатолій Поповський – доктор філологічних наук, професор Дніпропетровського університету внутрішніх справ, а також ліцеїсти, учні, студенти, громадськість Придніпров’я.
Модератор заходу – Центр культури української мови імені Олеся Гончара (директор Ірина Цюп’як, координатор роботи Світлана Ігнатьєва). В обговоренні беруть участь Володимир Луценко – голова НСПУ в Дніпропетровській області, Фідель Сухоніс – шеф-редактор часопису «Бористен», член НСПУ, Леся Степовичка – письменниця, член НСПУ, Валентина Слобода – директор Дніпровського Будинку мистецтв, Костянтин Дуб – літературознавець, студенти, громадськість, науковці та творча інтелігенція Придніпров’я. Круглий стіл «Феномен Тараса Шевченка в духовному просторі українства» розпочнеться коротким оглядом виставки авторської витинанки Ольги Іващенко, присвячена Великому Кобзарю.
В експозиції представлені роботи з циклу «Світе тихий, краю милий, моя Україно!» – ілюстрації до поетичних творів Тараса Шевченка. Декоративні панно великого формату, виконані в народній техніці – витинанка (або художнє вирізування з паперу). За реалізацію цього проекту майстриня Ольга Іващенко удостоєна мистецької премії імені Тетяни Пати. Авторка використовує у своїй творчості небагато кольорів, в основному червоний та чорний, відтак її витвори своєю лаконічністю й чіткістю нагадують графічні роботи.
На створення «шевченківського циклу» майстриню надихнули рядки з найвідоміших шевченкових поезій, таких як «Бандуристе, орле сизий», «Садок вишневий коло хати», «Село на нашій Україні», «У нашім раї на землі», які вона обрала назвами своїх творів. Художня виставка представлена унікальними виданнями «Кобзарів» та літературними новинками, що зберігаються у фондах бібліотеки НТУ «Дніпровська політехніка».
У славному і до болю рідному Січеславі відбулася небуденна подія, суть і значення якої мої дорогі земляки-дніпропетровці відразу зрозуміли доглибинно. Свідчення тому – бездоганно організовані науково-культурні заходи 6 і 7 лютого 2018 року, які відбулися в Національному гірничому університеті (нині вже НТУ «Дніпровська політехніка») у рамках 29-х Шевченківських читань на Придніпров’ї. Це приїзд до Дніпра директора інституту літератури НАН України академіка Миколи Жулинського, головного редактора шеститомної Шевченківської енциклопедії, дводенна презентація цього унікального видання, його лекції для студентів та учнів українсько-американського ліцею, а також круглий стіл з нагоди 29-тих Шевченківських читань на Придніпров’ї.
Відразу акцентую: Шевченківська енциклопедія доступна в інтернеті на сайті Інституту літератури –ilnan.gov.ua, а також на «Порталі Шевченка» - kobzar.ua/page/90.
На книжковій виставці поряд зі знаними в Україні і далеко поза її межами академічними виданнями, із розкішною, червоною в золоті, шеститомною Шевченківською енциклопедією, присутні могли познайомитися з виданнями нашого краю, в тому числі й із цінною книжкою «Шевченкіана Придніпров’я» за редакцією Лесі Степовички.
Пісенно-поетична інкрустація дводенного свята українського духу також була бездоганною. Це і виступ капели юних бандуристок«Веселка» (музична школа № 3, керівник Олена Стороженко), і натхненний спів народного чоловічого вокального ансамблю «Обертон» НТУ «Дніпровська політехніка». Ліцеїсти Пилип Ковальов і Катерина Денисенко виступили зі стислим оглядом змісту Шевченківської енциклопедії.
Студентка Дніпровської політехніки Юлія Пестова мистецьки декламувала «Лілею» Тараса Шевченка, отримавши від М. Жулинського виданий Інститутом літератури том Шевченка.
«Всебічна культурологічна модель образу Тараса Шевченка», - так синтетично окреслив суть унікального видання шеститомної Шевченківської енциклопедії академік Геннадій Григорович Півняк. Наголосив, що перед нами не енциклопедія у звичному розумінні цього слова, а своєрідна художньо-поетична модель, яка формує образ генія. То велика честь і радість, що видання презентується в стінах Дніпровської політехніки, в якому панує абсолютно унікальна атмосфера. Це позитивна енергетика самої будівлі, засвідчена і підтверджена знаними науковими авторитетами. Невід’ємною складовою її є саме гуманітарний напрямок діяльності, а в найближчих планах – відкриття кафедри української культури та філології. Зрештою, ректор підсумував: «Хочеш бути щасливим – читай Шевченка і працюй у нашому університеті».
Від його слів еманувала така певність, переконаність і сила, що в пам’яті заясніло афористичне висловлювання – одне з тих, які прикрашають стіни керованої промовцем вишу. Це знакові слова І.Мечнікова: «Характерна складова науки саме в тому, що вона потребує сильної діяльності.
Академік М.Жулинський, відштовхнувшись від дефініції Ентоні Сміта про націю і культуру, наголосив на націєтворчому стрижні творів Шевченка, на особливому Шевченковому дарі чуття історичної істини, на вічно актуальному явищі, яким є і буде Шевченкове Слово. Луною відбилася теза про те, що ніхто у Франції не заперечує місії Жанни Д’арк. Ми ж говоримо про поразку Мазепи, а мусимо говорити про його історичну місію. З гіркотою доповідач констатував, що досі жодна влада не забезпечила цілісності національного простору, що до сьогодні в Україні немає гуманітарних пріоритетів. І, треба визнати, саме «холодний душ», як би моторошно не було, властиво став тим дзвоном, який покликаний не дозволити заспокоюватися на досягнутому.
Нікого в залі не довелося переконувати в тому, що 29-ті Шевченківські читання в Дніпрі, як зауважила Леся Степовичка, властиво перетворилися на своєрідний з’їзд україністів, цього року позначений такою видатною подією, як поява шеститомної Шевченківської енциклопедії. Зворушливо пролунали й поетичні рядки Лесі Степовички із її власної «шевченкіани», зокрема, вірш «Шевченкові», а також присвячений загиблому 21 січня 2014 року героєві майдану Нігоянові вірш «Цаве танем» («Візьму твій біль»). Знаменно, що рядки того твору чеканилися поетапно, упродовж 2008-2014 років, ніби потверджуючи споконвічну істину про змінність всього у світi і, власне, цілого світу – на тлі незмінної драматичної домінанти української долі.
|
